Урок з історії України на тему " Утворення української козацької держави - Гетьманщини",8 клас

Тема. Утворення української козацької держави — Гетьманщини.

 Мета:

•    розкрити початок процесу утворення Української держави; розглянути політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрійУкраїнської козацької держави; схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави;
•    розвивати навички аналізу схем;порівнювати і аналізувати різні джерела інформації;
•     сприяти вихованню поваги до державотворчих традцій українського народу, героїв Національно-визвольної війни.

Тип уроку: формування нових знань та вмінь.

Обладнання: проектор;портрет Б.Хмельницького; підручник Власов В.С. Історія України. – К.: Ґенеза, 2008; комп’ютерна презентація,карта.

Основні терміни та поняття: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна (Військова) Рада, старшинська рада.

Хід уроку

I.                  Організація навчальної діяльності.

II.               Мотивація навчальної діяльності. Показ фрагменту кінофільму Українське Козацтво .

Запитання для актуалізації. (вправа «Закінчіть речення»)

«Вивчати історію свого народу необхідно для того, …»

Прогнозовані відповіді учнів

-                щоб не робити помилок у майбутньому;

-                щоб знати героїв, якими можна пишатися;

-                щоб розуміти хід історії;

-                щоб жити краще;

-                щоб знати як була утворена держава українська,які традиції вона мала;

-                знати і пишатись…

III.           Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Ми продовжимо вивчати розділ «Українські землі в першій половині ХVІІ ст».

Слайд 1 Тема уроку.

Прочитайте тему уроку, які питання виникають у вас?

Прогнозовані відповіді учнів:

   Коли була створена держава

   Хто очолив державу

   Кому належала влада

   Яку територію вона займала

   Яким був її соціальний склад

   Як довго проіснувала держава

Слайд 2 План уроку.

Вході національно – визвольної війни поступово формується територія ,що переходить під владу гетьмана ,звільняється від польського впливу.

Це значна частина територій колишнього Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств .

Подивимось по карті.

Слайд 3 Карта.

  В якому документі були окреслені межі цієї території?(Зборівський договір)

  Звідки ми дізнаємось про це?

 Слайд 4  Запитання

                 1.Яке історичне значення Зборівського мирного договору?

                 2.Які важливі завоювання козацтва він закріплював?

Прогнозовані відповіді:

·        Під владою козаків опинилась значна територія.

·        Польському війську заборонялось перебувати на  Київщині, Брацлавщині та Чернігівщині ;

·        Урядові посади займала козацька старшина та православна шляхта;

Що тепер слід було робити Богдану Хмельницьку на цих землях? Давайте спрогнозуємо його діяльність.

Прогнозовані відповіді учнів:

·      Встановлювати нові закони;

·        Відмінити кріпацтво;

·        Повернути привласнені польськими феодалами землі

·        Поновити православну віру

Розпочинаючи повстання козаків Б.Хмельницький не думав поривати з Річчю Посполитою. Але перші перемоги привели до того, що Хмельницький змушений був стати на грунт цілковитого розриву з Польщею і творення самостійної Української держави. В програмі висунутій гетьманом геніально систематизовані ідеї старої княжої Київської Русі з новою ідеєю козацької держави - Запорізької Січі. Межі території включали: Київське, Брацлавське,Чернігівське,частину Волинського воєводств та Білорусії, тобто географічно держава розмістилася від річок Случ і Дністра - на заході і до Московського царства. Все це в основному узгоджувалося з положеннями Зборівського мирного договору.

В розмові з польським посольством, яке очолив Адам Кисіль, гетьман сформулював остаточну мету війни - програму розбудови Української держави.

 На цій території постала новоутворена Українська держава — Військо Запорозьке, або Гетьманщина.

Слайд 5 Назва держави.

Влада, що утвердилася в цій державі, спиралася на козацькі порядки. (Як ви вважаєте чому?)

 Вона успадкувала від запорозького війська не тільки назву, а й важливі республікансько-демократичні засади політичного та адміністративно-територіального устрою. У цій державі були здійснені також важливі соціально-економічні перетворення, які суттєво покращили становище українського народу.

Робота в группах.

Далі починається робота в групах. На опрацювання групам виносяться такі джерела інформації.

І група. Державна влада.

Таблиця 1.

Опрацювати текст підручника методом критичного читання  ст. Проаналізуйте на с.135 підручника уривок з наказу гетьмана Б.Хмельницького і визначте:

Примітка:

• генеральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією;

• генеральний обозний — відав артилерією і військовим постачанням;

• генеральні судді (два) — очолювали гетьманський суд;

• генеральний підскарбничий — відав фінансами, був керівником Військового скарбу;

• генеральні осавули (двоє) — були найближчими помічниками гетьмана у військових питаннях;

• генеральний хорунжий — хранитель військової корогви;

• генеральний бунчужний — хранитель гетьманського бунчука;

• наказний гетьман — командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій.

Завдання:

1. Охарактеризуйте політичний устрій Гетьманщини.

2. Чи можна назвати Українську козацьку державу республікою? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІІ группа. Адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави.

Підручник ст.128

Ілюстрація «Богдан Хмельницький з полками»

У центрі картини ми бачимо постать Богдана Хмельницького, а під нею — зображення території України, поділеної на полки. Полки позначені булавами, під якими написано назву полку. Ліворуч від постаті гетьмана — група козацької старшини, яка символізує козацьке військо, праворуч — гетьманське шатро з прапорами, над ним емблема Запорізького війська.

Документ 1

«Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі: Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники, які були заразом начальниками полків як військових одиниць і правителями полку, округи. З-під влади полковників вийнято значнішні міста, що мали своє самоврядування на основі магдебурзького права. Вони самі вибирали собі міський уряд і суддів. Полкова влада до їх внутрішнього життя не мала права втручатися. Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні старшини — одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні. В кожному полку була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний, осавули, що складали раду при полковникові і виконували в полку обов’язки, що їх по цілому війську виконували старшини генеральні. Число полків спочатку мінялося, особливо на Правобережжі, де ще довгий час кипіла війна й території його то діставалися ворогові, то здобувалися назад». 

Завдання

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави.

2. Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький за столицю своєї держави обрав місто Чигирин?

 ІІІ группа   Збройні сили.

Документ 2

 «Територіальний принцип побудови збройних сил Української держави був ефективним. Він давав змогу створити велику для свого часу армію, а також швидко здійснювати її мобілізацію. Протягом 1648–1651 рр. Чисельність української армії сягала 150 тисяч осіб. З них близько 100 тисяч були добре навчені козаки і до 50 тисяч — учорашні селяни і міщани.

Завдяки полководському талантові Б. Хмельницького українська армія спиралася на передову стратегію і тактику. Вже в 1648 р. був прийнятий військовий статут, що мав назву «Статті про устрій Війська Запорозького».

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю козацька піхота. Вона мала славу однієї з найкращих в Європі.

У бойових операціях використовували також кінноту.

На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія.

Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і контррозвідку,

сторожову,  обозну,  санітарну та інші служби.

Українська армія була важливою складовою Української держави. За своїми бойовими можливостями вона не поступалася найкращим європейським арміям». 

Завдання

1. Який принцип був покладений в основу побудови української армії? Як ви його розумієте?

2. Які війська становили основу армії?

3. Відомо, що Б. Хмельницький залучив до козацької армії талановитих полководців. Пригадайте їхні прізвища та славетні сторінки життя. Що їх усіх об’єднувало?

4-а група Соціально – економічне життя.

Документ 3

«У ході Національно-визвольної війни на звільнених українських територіях було ліквідовано землеволодіння польських магнатів, шляхти і Католицької церкви. Їхні маєтки перейшли у відання Військового скарбу і стали називатися вільними військовими селами. Мешканці таких сіл платили відносно невеликі податки на утримання нового державного

апарату і війська. Селяни здобули особисту свободу і право власності на землю.

Гетьманський уряд у своїй економічній і соціальній політиці орієнтувалися насамперед на інтереси козацького стану. Козаки звільнялися від багатьох податків, отримували право вільно проживати в містах і селах. Вони зберігали власне самоврядування і суд. Утверджувалася козацька власність на землю, поступово стало зростати старшинське землеволодіння».I 

Документ 4. Із записок сотника Павла Уманця

«А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю Сіверському ні воєводи, ні старости, ані писаря немає. Боже дай, щоби здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю». 

Завдання

1. Які зміни в соціально-економічному житті українців відбулися за часів утвердження Гетьманщини?

2. Порівняйте становище українського населення під владою Речі Посполитої і за часів Української козацької держави.

Учні презентують схеми і порівнюють з  слайдами.»Жовті води»

Слайди 6,7,8,9.

Система органів влади Української гетьманської держави нагадувала модель управління Запорозької Січі. Основним органом влади булла Військова (Генеральна) рада, яка вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона не була постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав Старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.

Гетьман був главою і правителем України. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов’язкові для всіх нормативні акти — універсали.

Вища влада в державі належала Генеральному урядові, до якого входили гетьман та Генеральна старшина.

На місцях управляли полкові та сотенні уряди.

У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих — отаманами.

 Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. було запроваджено посаду гетьманського підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних джерел:

• із земельного фонду,

• з прикордонного торгового мита,

• з доходів від промислів,

• з торгівлі та з податків.

Слайд 16

Чому історики, поціновуючи значення Хмельницького, твердять, що з усіх аспектів діяльності гетьмана найцікавішим є державотворчий?

Емоційна хвилинка

 Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на батьківщину... Та хоч переговори з Хмельницьким уже в минулому, проте його місія ще не завершена. Адже мусить Віміна звітувати Венеційському сенату про результати своєї подорожі. Отож: дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці свого перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, згадав, як приймав його Хмельницький у своїй столиці: «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без будь-яких прикрас. У кімнаті були тільки грубі дерев'яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеличким ліжком гетьмана; у головах його висить лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю,..., проте гетьманський стіл багатий на добрі й смачні страви».

 Чимало незвичайного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості козацької держави, що її визначав як республіку.

 Республіка – (суспільна справа) форма правління, за якої вища державна влада належить вибраним на певний термін органам влади.

Дійсно, ми захоплюємося діями учасників національно – визвольної війни, якими керував Б. Хмельницький. А скільки сил, скільки терпіння та вміння треба було Б. Хмельницьку, щоб побудувати ще небачену в світі державу, яку визнали іноземні країни.

Закріплення нового матеріалу

Знайдіть зайве слово, поясніть свій вибір.

 Б. Хмельницький , П. Конашевич – Сагайдачний, М. Потоцький, Д. Вишневецький.

Упізнай історичного діяча

 Ця людина — особа історична й легендарна, нащадок дрібного українського шляхтича.

 Місце його народження пов’язано з Черкащиною. Здобув ґрунтовну освіту, знав декілька мов.

 Брав участь у битві на Цецорський полях, після якої потрапив в турецький полон. На власному досвіді переконався в свавільстві поляків. Очолив національно – визвольну війну українського народу проти польського гніту.

Б.Хмельницький

Гра « Правда – неправда»

1.Козацька держава була монархією.

2.В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права.

3.Головним соціальним наслідком Національно- визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва.

4.За часів Національно- визвольної війни кілшькістьреєстрових козаків зросла

5.Офіційна назва держави ,що постала в результаті  національно – визвольної війни , - Українська козацька держава.

6 У 1648 – 1649 роках козацьке військо здійснило дві переможні компанії проти Польщі.

7.Союзниками козаків у подіях 1648-1649 років були кримські татари.

8. Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

9.Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

10.Під час компанії 1648року козаки не змогли захопити Львів.




Кросворд
Гра "Хто хоче стати мільйонером"
Гра "Вгадай слово"
Історична вікторина
Гра "Знайдіть слова"